09 жовтня 2018 року відповідно до річного плану роботи департаменту з гуманітарних питань відбувся міський семінар-практикум для вчителів біології та екології  міста з теми: «Реалізація компетентнісно-інтегративного підходу до викладання біології та екології у фокусі Нової української школи». Семінар на базі КЗ  «Середня загальноосвітня школа № 44» Кам’янської міської ради відкрила методист методичного кабінету при  департаменті з гуманітарних питань Чобанян С.О., яка наголосила, що реалізація інтегрованого підходу у сучасній освіті є актуальною проблемою. Сучасне суспільство змінює свій погляд на зміст біологічної освіти, висуваючи нове завдання – сформувати в учнів природничо-наукову компетентність шляхом: засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із довкіллям.

Семінар проходив у формі польової експедиції до комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення в Україні «Урочище Лелія». Гречіна Валентина Іванівна, вчитель біології СЗШ №44 ознайомила присутніх з географічною та історичною довідками пам’ятки природи. Карлащук Ю.М., вчитель біології СЗШ №44 розповіла про історію виникнення цього об'єкта природно-заповідного фонду Дніпропетровської області.

В роботі семінару взяли участь к.т.н., доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища ДДТУ Непошивайленко Н.О., студент ІІІ курсу ДДТУ Якшин Тимофій та співробітник КЗ «Дитячий екологічний центр»   Горєлова Т.В.

Під час практичної частини семінару учасники польової експедиції (вчителі біології шкіл міста) мали змогу здійснити комплексний моніторинг біорізноманіття різнотравно-типчаково-ковилового степу – однієї з характерних екосистем «Урочища Лелія», провели закладку пробних облікових майданчиків та визначили проекційне покриття рослинності за допомогою сітки Раменського, яка дала можливість визначити щільність окремих видів рослин.

У дубовому лісі вчителі біології зробили оцінку запасу фітомаси деревостанів. Спираючись на результати проведених досліджень,  визначили флуктуючу асиметрію листків клена гостролистого, продуктивність деревних рослин (суха/сира маса за діаметром стовбура), обсяги поглинання SO2 і пилу, проекційне покриття, рясність видів на луці, біопродуктивність екосистем.

Завершаючим етапом став Еколого-біологічний квест «Натурквест». Учасники застосували знання, отримані в ході семінару, в пошуках станцій «луки», «степ» «болото», «діброва».

Фото